Олег Мацех – стоматолог і підприємець, якому вдається поєднувати непоєднува¬не та руйнувати шаблони у найконсервативніших галузях і бізнесах. Людина, яка за останні 10 років створила унікальні проекти як у бізнесі, так і в громадському секторі, в політиці та мистецтві, отримує натхнення в рідній і найбільшій компанії, яка у 2019-му відзначила 22 роки роботи на ринку. Олег Мацех вміє інтригувати. В цьому інтерв’ю він максимально відвертий і відповідає часом на незручні питання та проливає світло на своє місце в с томатологічному бізнесі біля штурвалу INSPE.
Що спонукало Вас знову глибоко зануритись в діяльність свого першого великого дітища, компанію INSPE, вникнути в усі справи компанії?
Якщо коротко – обставини. Я завжди намагаюсь прислухатись до Всесвіту і робити все як відчуваю в цей момент і бути там, де я потрібний. Як батьки, які народили свою дитину, вирос¬тили і випустили в життя, насправді її ніколи не покидають і завжди готові підтримати і в радості, і в горі, вони завжди з нею. А діти завжди цю підтримку відчувають. Якщо розвивати цю алегорію, я переконаний, що в INSPE завжди відчували мою присутність. Тому, коли побачив, що компанія мене осо¬бливо потребує, не замислюючись, відразу підставив плече. Я прагну дати новий поштовх, нові надії, бачення, розширити горизонти і я переконаний, що мені вистачить креативу, вмін¬ня і здібностей забезпечити новий виток розвитку компанії.
Якою для Вас є INSPE?
Прекрасною. Насамперед відчувається атмосфера і стабільність, впевненість, що ця компанія готова до будь-яких випробовувань. Разом з тим є драйв, енергетика, цілеспрямованість. А ще – нова форма, мегакрутий дизайн архітектурного бюро Rе+, з яким успішно співпрацюю в інших проектах. Це стильно, сміливо, зі смаком. І це розрив шаблону, бо не асоціюється з торгівлею стоматологічною продукцією. Але не формою єдиною. Значно ціннішим є люди і енергетика, яку вони несуть і це невимовне щастя бачити тих, хто працює 10-15 років у компанії, кого я брав на роботу, хто виріс професійно, і тих, хто приєднався до них згодом, але з такими ж світоглядними орієнтирами. Про таку команду можна тільки мріяти, бо спілкуючись з нею розумієш, що в компанії все добре з цінностями, що вона добре скерована і є настільки сильною, що готова до будь-яких випробувань, і що не стіни і дизайн, а люди, яким чужі подвійні стандарти, на яких можна покластись, становлять її основу. Я люблю алегорії. Тому порівнюю далі – це як зріла сім’я, в якій народжуються здорові діти. Це не ситуативна пристрасть, а спокійна, тиха любов близьких людей одне до одного, готовність допомагати та діяти спільно. І ще всі побачать які нові, здорові діти, тобто продукти і проекти компанії INSPE, з’являться у нас. Абсолютно неочікувані і дуже цікаві для стоматологічного світу. Коли я будував компанію, не думав про те, щоби бути першим. Я біг, ніколи не оглядаючись, і кайфував від самого процесу. Не всі встигали, дехто відставав, залишав компанію. Але тим, хто біг разом зі мною, я завжди простягав руку і ми бігли разом. Ніколи не залишали когось за бортом, хіба хтось сам хотів відійти. Але що важливо, що в цьому бігові не розгублювали ні принципів, ні цінностей, ні стабільності.
Як би Ви охарактеризували свій стиль керування?
Я би це назвав керуванням в стилі джаз. Ти твориш гармонію, задаєш ритм та тему, а далі її підхоплюють та розвивають інші. Але цей стиль базується на цінностях і принципах, які давно встановлені, зокрема, завдяки людям в команді. Серед них моральні авторитети, віддані компанії. Я не керую за принципом «розділяй і володарюй». Водночас я покладаюсь на професійність працівників, доводити її потрібно в шаленій конкуренції. Одним із проявів професійності я вважаю те, що команда INSPE певний час працювала по суті без керівників, лише з координацією їхніх дій і провела в цей період найбільший в Україні захід для стоматологів INSPE OPEN AIR, як і підтримувала поточне життя компанії та виконувала зобов’язання перед партнерами і планові показники. Тим не менше, зміни потрібні постійно, щоб не застигнути в самозакоханій позі. І робити будь-які зміни варто м’яко, не нав’язуючи своєї волі, а відчуваючи чого потребує компанія. Як капітан, який визначає курс і напрямок корабля, допомагаючи оминути айсберги та мілину, так і я вважаю своїм завданням вберегти компанію від криз і потрясінь. Сьогодні наша команда – це мегакреативні люди, які дуже добре знають чого хочуть та ініціюють ті чи інші процеси. Завдання керівника ці ресурси і ідеї правильно згенерувати і мотивувати людей, не тільки фінансово, а й щоб вони від чували самореалізацію, комфорт від спілкування. Це приходить з досвідом і є ознакою зрілості керівника. Водночас я спокійний, що разом з набутим досвідом компанія зберегла найважливіше – людське лице. Я знаю наші проблемні точки. Одна із них – техсервіс і моє пріоритетне завдання – вдосконалення його роботи. Бо це мегаважливий елемент системи компанії, яка продає обладнання, фундамент продажів, а також і післяпродажного обслуговування.
Розвитком яких проектів Ви займаєтесь паралельно з ІNSPE?
Мій шлях є складним, з розчаруваннями і відкриттям нових горизонтів. Спочатку був етап боротьби. Після І-го Майдану це і Рада імпортерів в уряді Тимошенко, і Громадський Форум Львова, який мав понад 300 реалізованих проектів, щоб громадськість навчилась відстоювати свої права. Людина має пройти етап боротьби, зрозуміти його плюси і мінуси. В цьому революційному періоді в моєму житті, я вчасно зупинився. Все закінчилося в один момент, пов’язаний з особистим. Натомість почався інший, значно цікавіший, як мені тоді здавалося, етап. Намагаючись заповнити вакуум, який утворився, я відкрив неймовірні грані і сфери діяльності. В моє життя прийшло аргентинське танго, я захопився фотографією, вдавався до політичної діяльності. Ця вся соціальна метушня мене настільки виснажила, що єдиним моїм порятунком на той момент стала Індія, де мене чекали такі ж пригоди як героя книги «Шантарам». Я ходив по лезу і випробовував долю, але водночас відчув неймовірну любов Бога, віддався Йому і дякував за те, що він дає мені в житті. Була і поїздка через Гімалаї на мотоциклі, і серйозна травма, яка заледве не коштувала мені життя, дивовижний порятунок індіанською сім’єю, пограбування до нитки, коли в один день я прокинувся повністю «обнулений», без копійки грошей і без засобів зв’язку. Був похід по ашрамах, курси йоги Віпасана, інші зцілювальні практики. І я відчув як до мене повертається спокій і внутрішня гармонія. Таким щасливим я ніколи не був і… захотів додому. Після повернення почав займатись зовсім іншими проектами. Тільки креативними. Це Lviv Mozart, мережа веганських ресторанів ОМ НОМ НОМ, ЛКП «Лев», «VINIL» клуб, LEM station, порятунок львівських кам’яних левів, які руйнуються…. Зараз в моєму житті немає боротьби. Після величезних випробувань мені відкрились очі на дуже багато речей. Але участі у Майдані в 2013-2014 роках уникнути не міг. Настає час, коли країна тебе потребує. Моє фото сина Маркіяна – одинокого піаніста перед шеренгою «Беркута», яке облетіло світ та здобуло кілька престижних нагород, стало символом по долання системи не агре сією, а добром, дало сильний меседж світу що таке справжній Майдан. Вже після Майдану був ідеологом та засновником Реанімаційного пакету реформ, деякі з яких, як наприклад, запровадження стандарту 3G, сильно допомагали розвиватися бізнесу в цілому і моїй компанії зокрема. Формуючи чесні правила гри в бізнесі, впроваджуючи інновації на рівні країни, я завжди думав про те, як це відобразиться на INSPE і дасть їй поштовх йти вперед. Мені подобається бути піонером, першопроходцем. І торувати шлях до нових стандартів. Відштовхуючись від якоїсь проблеми, яка заважає конкретно моїй компанії, виявляв, що та ж проблема заважає і підприємництву в усій країні. Зараз я проводжу повний аудит всіх процесів в компанії, аналізую що можу вдосконалити, відновити, переставити, перевірити, щоб рухатись вперед, плекаючи нашу унікальну формулу розвитку.
Стоматологія рухається швидше, ніж будь-яка галузь медицини. Як Ви оцінюєте сучасні тренди, взагалі ситуацію в галузі?
Стоматологія має найбільш сприятливі умови, найбільш розчищену дорогу, порівняно з іншими галузями медицини і свого часу я постійно докладався, щоб її розчищати. Ми за блокували «Закон про вироби медичні», який повністю перешкоджав розвитку саме торгівельної стоматології.Потім ми заблокували 20% ПДВ на імпорт товарів для стоматології, бо їх по суті мав би додатково заплатити пацієнт. Ми і далі дуже активні, зокрема, через Всеукраїнську Асоціацію імпортерів та виробників стоматологічної продукції і будемо впроваджувати європейські стандарти в стоматології. Важливо, що почали об’єднуватись стоматологи. Ми починаємо забирати повноваження держави на себе і самі формувати своє поле, свої правила гри зі стоматологами, які діють в інтересах професійного середовища та пацієнтів. Вже дуже багато речей змінено, подолано.
Що би Ви порадили тим, хто лише планує відкривати бізнес в стоматології, мати власну клініку?
Мати відвагу. «Щоб плавати треба плавати…» Зробити перший крок. Той, хто має мрію повинен відважитись її втілити. Це вектор, бачення, куди ти хочеш рухатись. Подумай де ти хочеш бути і кожен день маленькими кроками йди туди. Якщо ти топчешся на місці, значить нічого не вийде. Якщо пройшло 10 років, а ти далі мрієш, значить щось не так з мрією або з тобою. Не можна стояти на місці. Якщо чогось не приймаєш і хочеш змінити, то май відвагу це зробити. Я би також не радив кудись рухатись, не маючи ідеї. Бо копіювати щось тільки тому, що це принесе гроші, не спрацює. Бути лише заробітчанином нецікаво. Багато хто знає мій цей умовний поділ підприємців на ідейних бізнесменів-мрійників (в хорошому розумінні, таких, хто мрії втілює) і заробітчан. Якщо ти носій ідеї, маєш відвагу її втілити, ти просто приречений на успіх, а отже і на гроші як інструмент. Натомість у заробітчанина гроші – кінцева ціль, а це тупиковий шлях. Все, що я роблю в бізнесі – не банально продаю, а швидше транслюю суспільству. Стоматологія, вініли, веганство, опера – це те, що свого часу я для себе відкрив і хочу цим поділитися, віддати. Люди, які відчули це, кажуть – це класно і несуть мені за це свою енергію, зокрема, у вигляді грошей. Гроші – це лише інструменти для моїх майбутніх проєктів.
Як Ваші різні ініціативи впливають на компанію INSPE?
Це мій погляд на стратегування. Ми часто діємо в шорах, закриваємось в своїх середовищах. Коли ти знімаєш обмеження, то починаєш креативити, давати нові ідеї, поєднувати речі абсолютно непоєднувані і, звичайно, це іншій тип мислення. Ти просто не боїшся переходити в інші виміри, перетікати, наступає такий момент як творення, тоді починаєш набагато більше розуміти Творця, адже Він і є ідеальним стратегом. Людина, яка творить має отримувати задоволення від процесу, від можливості з кимось поділитися, а не казати «я найкрутіший». Ти щось створив, не бійся це віддати, подаруй це.
кі трансформації в галузі Вам імпонують, а що не подобається?
З’явилось дуже багато нового. Цифрові технології насамперед, за якими я бачу велике майбутнє. А як змінились виставки! Раніше вони більше нагадували базари, зараз з’явилась культура знайомитись, заводити контакти на виставці, ділитись ідеями, налагоджувати комунікацію. Але що мені досі не подобається – це рудименти радянської епохи, коли на виставку все ще приходять, як на ярмарок. Я думав, що в стоматології ми це перейшли…. Або, наприклад, не подобаються абсолютно безпідставні вимоги отримувати ліцензії там, де вони зайві і через які держава паразитує на стоматологічному бізнесі, наприклад, в сфері рентгенології. Тому є над чим працювати.
Ви сказали, що любите асоціації, яке слово-асоціація, характеризує INSPE?
Зрілість і досвідченість з дуже молодою душею і драйвом. Компанія зараз підійшла до стану зрілості, але це абсолютно не означає, що ми сповільнились, чи наблизились до старості, немічності. В моєму розумінні – це внутрішня побудова дуже сильної системи координат, яка пройшла через різні випробування і в неї вибудовується дуже міцний стержень, на який вона може спертися і чим вона стає старшою, тим робиться сильнішою і цікавішою. Я відчув цю силу і зробив для себе багато серйозних висновків. Я бачу в INSPE дитину, яка багато в чому переросла мене, і відбувшись як компанія, лишилась молодою, напористою, амбітною, в здоровому розумінні. І ця компанія буде далі торувати свій шлях в цьому векторі розвитку. Вона не може бути ніде, окрім як в лідерах. Але не тому, що себе такою вважає, а тому, що це визнають інші.
